
Інтерв’ю з головним тренером національної збірної України з гандболу про підготовку та плани на майбутнє.
Сьогодні гандбол в Україні поступово повертає собі статус видовищного й принципового виду спорту. В умовах непростої ситуації у країні саме спортивні досягнення нерідко стають джерелом натхнення та національної єдності. У цьому контексті розмова з головним тренером збірної — не просто діалог про м’яч і тактику. Це щира розповідь про шлях, цілі, поразки, перемоги й людей, які щодня вкладають себе в одне — розвивати команду, що грає не лише за результат, а й за країну.
Перші кроки та цінності, що формували лідера
Кар’єра тренера, як часто буває, починалася із суто ігрового досвіду. У 90-х Олег Стеценко був гравцем, який запам’ятовувався не лише технікою, а й умінням бачити гру стратегічно. Згодом саме це мислення лягло в основу його підходу як наставника.
«Я добре пам’ятаю перші тренування, коли ми займалися в спортзалах без опалення. Але ми хотіли грати. Ми жили гандболом».
Його перший тренерський досвід — робота з юнаками у Сумах. Поступово через регіональні збірні, асистентство в клубах, участь у програмах Федерації гандболу він пройшов усі щаблі. І вже п’ять років очолює головну збірну країни.
Цікаво, що саме в період нестабільності — як у спорті, так і в державі — він зумів закласти ідею: команда має бути символом витримки, рішучості та гідності.
Симбіоз досвіду і нової хвилі
Команду Стеценко будує навколо тих, хто пройшов через вогонь і воду, але водночас активно залучає молодь. Він переконаний: зміна поколінь не повинна зламати хребет колективу — вона має його укріпити.
«Молоді не бояться. Вони іноді не знають страху — і це їх сила. Але без лідерів на майданчику така енергія може бути хаотичною. Ми балансуємо ці дві стихії».
Перед стартом нового сезону тренер активно тестував нові зв’язки — експериментував з гравцями різних клубів, давав шанс тим, хто добре проявив себе у молодіжних змаганнях.
Оновлений кістяк збірної — лідери по позиціях:
Позиція | Гравець | Вік | Клуб | Особливість |
Воротар | Андрій Мельник | 27 | «ЗТР» Запоріжжя | Впевненість у ближніх кидках |
Лівий крайній | Владислав Білий | 24 | «Карпати» Ужгород | Швидкість, контратаки |
Центральний захисник | Павло Савчук | 29 | «Мотор» | Лідерство, стабільна оборона |
Правий напівсередній | Дмитро Лисенко | 22 | «Галичанка» | Хороша комбінаційна гра, влучні кидки |
Розігруючий | Ігор Мартинюк | 25 | «Мотор» | Візіонер, організатор атак |
За словами тренера, гравці проходять не лише фізичні тести, а й психологічне загартування. Атмосфера в команді — це теж частина підготовки. На тренуваннях вони можуть сперечатися, на матчах — тримаються як одне ціле.
Нові збори, нові стандарти
Цього року підготовка проходила за новою методикою. Команда базувалася в Івано-Франківську, працювала у триетапному режимі: витривалість, оборона, тактика.
«Ми не можемо грати як п’ять років тому. Європа додає у швидкості, змінюється логіка гри. Ми повинні встигати».
На зборах застосовували інноваційні підходи:
- Відеоаналіз матчів суперників
- Розбір власних помилок у реальному часі
- Індивідуальні сесії з психологом
- Робота в парах замість групових блоків
Порівняння плану тренувань (минулого та нового сезону):
Елемент | 2023 | 2024–2025 |
Час на підготовку | 21 день | 28 днів |
Вправи з м’ячем | 60% | 45% |
Робота з аналітикою | 1 год/тиждень | 3 год/тиждень |
Індивідуальні сесії | епізодично | постійно (2× на тиждень) |
Тренер підкреслює: сьогодні гандбол не виживе без адаптації до вимог часу. І команда повинна бути не лише фізично готова, а й ментально оснащена для швидких змін.
Стратегія на сезон
Плани команди — це не тільки спортивні задачі. Це ще й місія. У час, коли країна бореться за свою ідентичність, гандболісти мають бути символом сили, єдності та витривалості.
«Так, ми хочемо вийти у фінальну частину Євро. Але головне — залишити слід. Щоб кожен українець, дивлячись наш матч, відчував гордість».
Календар напружений:
- Липень — турнір у Польщі
- Серпень — спаринги з Чехією
- Вересень — офіційна кваліфікація
- Жовтень — матчі з французькими та німецькими клубами
Тренер не приховує, що перед командою стоять виклики — не завжди вистачає фінансування, іноді трапляються кадрові втрати через травми. Але гравці йдуть до мети.
Про дисципліну, характер і внутрішню мотивацію
На завершення ми попросили наставника дати кілька порад тим, хто мріє колись потрапити до збірної.
«Таланту мало. У вас має бути характер. Якщо ви пропускаєте тренування — знайте, ваш суперник в цей час працює. Якщо боїтеся помилитися — не вийдете за рамки. Якщо не поважаєте суперника — програєте.»
Головне, вважає тренер — це внутрішнє горіння. Без нього будь-які фізичні дані не працюють.
Українська збірна з гандболу — це приклад того, як за умов невизначеності та обмежених ресурсів можна будувати сильну, мотивовану і горду команду. Ця розмова — не просто інтерв’ю, а відображення духу, який сьогодні панує в українському спорті. І якщо цей дух збережеться — перемоги не забаряться.