Огляд матчу ПСЖ — Атлетіко в рамках клубного чемпіонату Світу 2025
Після фіналу Ліги чемпіонів здавалося, що ПСЖ уже досяг емоційного піку сезону. Проте матч проти мадридського Атлетіко довів зворотне — команда Луїса Енріке продовжує грати з апетитом, енергією та мотивацією. Для гравців із Парижа цей поєдинок мав не лише турнірну цінність — він був про емоції, про реванш, про статус.
Париж на підйомі, Атлетіко в стагнації
Клубний чемпіонат світу у 2025 році — не просто формальність для грандів, а поле для символічної помсти. Парижани, котрі лише кілька тижнів тому підняли трофей Ліги чемпіонів, вийшли на гру з мадридським Атлетіко з чіткою установкою — нагадати, хто був сильнішим і восени минулого року, і зараз.
Тоді, в груповому етапі ЛЧ, Атлетіко вирвав перемогу 2:1 на останніх секундах, змусивши ПСЖ пережити гіркоту поразки, хоч і тимчасову. Сьогодні ж — матч нового формату, нових емоцій, але зі старими рахунками. І ПСЖ розрахувався за все.
Початок, що визначив хід подій
Французи одразу взяли м’яч під контроль. Луїс Енріке, не зраджуючи своїм ідеям, розставив команду максимально широко — акценти були на флангах, де Кварацхелія й Дуе мали повну свободу. У центрі домінували Вітінья і Руїс, які не давали іспанцям шансу навіть дихнути.
Атлетіко ж вийшов із класичною схемою — 4-4-2, глибокий блок, ставка на перехоплення. Але все розвалилось на 19-й хвилині. Саме тоді Руїс підібрав м’яч перед штрафним і завдав удару з напівпозиції — м’яч влетів у сітку повз розтягнутого Облака. Цей момент став поворотним: з організованого Атлетіко залишилася лише оболонка.
Дисципліна проти імпровізації
Команда Дієго Сімеоне мала б зреагувати, однак замість зібраності прийшла агресія. За наступні 15 хвилин мадридці схопили три жовті картки, причому без очевидної причини. Грізманн і Альварес опинилися в ізоляції, а центр поля буквально провалився.
У ПСЖ — повний порядок. Невеш грав у глибину, Вітінья піднімався в атаку і вже в компенсований час до першого тайму оформив другий гол. Комбінація Кварацхелія — Вітінья — удар низом у кут — 2:0, і це було закономірно.
Перед перервою мадридці так і не створили жодного моменту, крім одного простого удару від Грізманна з кута штрафного. Доннарумма навіть не напружувався.
Різниця в підходах тренерів
Другий тайм міг початись із сенсації: Сімеоне випустив Коке, Галлагера й Корреа, сподіваючись на темп і різкість. Декілька хвилин Атлетіко дійсно виглядав жвавіше — Серхіо Барріос пробив вище після флангового навісу, а Грізманн намагався тиснути на центр.
Та все це тривало недовго. Уже після 65-ї хвилини ПСЖ повністю змінив атаку: вийшли Маюлю, Лі Кан Ін та Мбає. І гра пішла ще активніше. Саме після фолу Коке в гольовому епізоді (тут могли навіть дати червону) парижани отримали контроль над темпом. Атлетіко знову почав помилятись у простих ситуаціях.
Хроніка розгромного завершення
На 78-й хвилині Ленгле проговорився до другого попередження — жорсткий діалог із арбітром завершився вилученням. І тут почалось найгірше для мадридців. ПСЖ використав флангову зону, куди вийшов свіжий Мбає. На 87-й хвилині його крос замкнув Маюлю — 3:0.
А вже у компенсований час черговий прохід Маюлю завершився падінням у штрафному після контакту з Ле Норманом. Пенальті виконав Лі Кан Ін, довівши рахунок до непристойного 4:0. Це був сигнал — парижани грали до кінця, без знижок на статус суперника.
Всі ключові події, статистика та склади команд
Щоб краще зрозуміти динаміку гри, пропонуємо ключові моменти у форматі таймлайну:
| Хвилина | Подія |
| 19’ | Гол Руїса — удар з-за меж штрафного |
| 45+2’ | Гол Вітіньї після пасу Кварацхелії |
| 65’ | Поява Маюлю та Мбає, перехід на швидкий темп |
| 78’ | Вилучення Ленгле за розмови |
| 87’ | Гол Маюлю після прострілу з флангу |
| 90+7’ | Пенальті Лі Кан Іна — фінальна крапка |
Перед завершенням погляньмо на загальну картину в цифрах:
| Показник | ПСЖ | Атлетіко |
| Володіння м’ячем | 61% | 39% |
| Удари по воротах | 17 | 5 |
| Удари у площину | 8 | 1 |
| Кутові | 6 | 3 |
| Фоли | 9 | 16 |
| Попередження | 2 | 6 |
| Пасів загалом | 585 | 342 |
| Точність пасів | 91% | 84% |
Цифри говорять самі за себе: ПСЖ повністю контролював темп, володів ініціативою і створював моменти з холодною регулярністю. Атлетіко ж опинився в ролі спостерігача — мало ударів, багато фолів, критично низька ефективність у завершенні.
ПСЖ:
Доннарумма — Хакімі, Маркіньйос, Пачо, Мендеш (Ернандес, 80)
Руїс (Лі Кан Ін, 72), Вітінья, Невеш
Кварацхелія (Заїр-Емері, 72), Рамуш (Маюлю, 65), Дуе (Мбає, 80)
Атлетіко:
Облак — Льоренте, Ле Норман, Ленгле, Галан (Мандава, 62)
Сімеоне (Корреа, 62), Де Пауль (Галлагер, 62), Барріос (Серлот, 70), Ліно (Коке, 46)
Грізманн, Альварес
Ефектний і болючий реванш року
Цей матч показав, що ПСЖ — не просто команда-зірка, а колектив, який вміє реагувати, грати під тиском і не відпускати суперника до останньої хвилини. Атлетіко ж вкотре довів, що без глибини складу, нових ідей і адаптивності навіть їхній характер не рятує.
У наступному турі ПСЖ зустрінеться з Ботафогу — суперник із зовсім іншим стилем, але з амбіціями. Атлетіко ж — проти Сіетл Саундерс, і це шанс, яким треба скористатися, інакше турнір може закінчитися раніше, ніж розпочався.
About the Author
