Україна програла Канаді 2:4 в товариському матчі, які висновки можна винести для команди та фанатів?
Товариський матч у Торонто між збірними України та Канади обіцяв бути цікавим випробуванням для обох команд — одна готується до Золотого кубка, інша будує нову ігрову модель у межах підготовки до відбору на Євро. Але замість рівного і контрольованого протистояння українська команда отримала чотири пропущені м’ячі, серйозні кадрові запитання і сигнал: часу на розкачку більше немає. Це був не просто спаринг — це був лакмусовий папірець для всієї збірної.
Навіщо цей матч був потрібен обом командам
Увечері 7 червня 2025 року збірна України зіграла проти команди Канади у Торонто. Для української сторони це був шанс провести ротацію, перевірити резервістів, обкатати нову модель гри та підтримати форму перед осіннім стартом відбіркового циклу до Євро. Але на практиці вийшло не тестування, а холодний душ.
Шокуючий початок і гіркий фінал
Із самого старту господарі поля почали діяти агресивно, нав’язуючи високий пресинг і змушуючи оборону України помилятися. Уже на 4-й хвилині Джонатан Девід вийшов сам на сам і впевнено переграв Луніна. Далі було ще гірше: на 24-й хвилині швидка флангова атака завершилася точним ударом Тейджона Б’юкенена — 2:0. А коли здавалося, що гра ось-ось стабілізується, дебютант Проміс Девід (який замінив Ларіна) знищив оборону і зробив рахунок 3:0 ще до перерви.
Другий тайм виглядав трохи краще — Україна створювала моменти, особливо після виходу Зубкова та Мудрика. Але четвертий гол Канади, знову від Б’юкенена, остаточно поставив команду Ротаня в глухий кут. Лише наприкінці зустрічі вдалося забити два м’ячі — один після стандарту, де Ілля Забарний виграв верхову боротьбу, другий — з пенальті, який реалізував Зінченко після гри рукою суперника.
Цифри, що показують невидиме
Щоб оцінити реальний стан справ, важливо подивитися на статистичні показники. Вони іноді розповідають більше, ніж сам результат.
| Показник | Канада | Україна |
| Володіння м’ячем | 37% | 63% |
| Удари по воротах | 10 | 11 |
| Удари в площину | 8 | 5 |
| Кутові удари | 1 | 7 |
| Пасова точність | 78% | 87% |
| Фоли | 16 | 11 |
| Жовті картки | 1 | 0 |
На перший погляд, статистика не така вже й страшна. Україна контролювала м’яч, частіше пробивала, мала більше кутових. Але суть — у якості. Канада була набагато ефективнішою, діяла вертикально і точно. Україна натомість грала повільно, без проникливості, з величезною кількістю обертів назад.
Глибокий розбір причин поразки
Оборона не справилася з мобільними нападниками Канади. Індивідуальні помилки, слабке страхування, програні єдиноборства в штрафному — усе це стало фоном для перших трьох м’ячів. На жаль, втрати позицій у ключові миті гри вже перетворилися на тривожну тенденцію в нашої команди.
В центрі поля відчувалася розірваність. Степаненко не встигав перекривати простір, Зінченко грав надто високо, а Судаков змушений був повертатися занадто глибоко. Як наслідок — величезні “дірки” у півзахисті, якими Канаді було легко користатися.
Хоч моментів і було достатньо, але реалізація — мінімальна. Один з ударів Ярмоленка — вище, два удари Мудрика — в захисників, і тільки стандартні ситуації дозволили хоч якось повернутися в гру. Бракує хижака в штрафному, футболіста, який може завершити з напівмоменти.
Після першого голу команда виглядала ніби приголомшеною. А другий і третій остаточно позбавили віри. Умовного “лідера”, який би емоційно повів команду вперед, не було помітно на полі.
Що треба міняти
Україна має все, щоб бути конкурентною на міжнародному рівні. Але потрібні зміни — і не лише тактичні.
- Оновлення в обороні
Потрібно подумати над заміною одного з центральних захисників. Молодь на лавці (наприклад, Бондар) давно чекає шансу. Слід додати жорсткості, швидкості та гнучкості в центрі захисту. - Зміна в центрі поля
Пара Степаненко — Зінченко потребує перегляду. Можливо, варто спробувати когось із динамічніших — Шапаренка чи Піхальонка — у ролі “шістки”, що починає атаки. - Пошук альтернатив у нападі
Ротаню потрібно знайти точку опори в нападі. Артем Довбик перебуває не в кращій формі, Яремчук також втратив впевненість. Можливо, час звернути увагу на гравців УПЛ? - Робота з ментальністю
Товариські матчі — не просто “контрольки”. Це репетиція офіційних ігор. Команда має виходити, ніби грає у фіналі — інакше результату не буде.
Поразка, яка може стати початком
Так, рахунок 2:4 виглядає невтішно. Але цей матч — не вирок. Він, навпаки, може стати точкою переосмислення. Україна має гравців, які виступають у топ-чемпіонатах, талановиту молодь і тренерський штаб із потенціалом. Потрібно лише грамотно розібрати помилки, уникнути емоційного перегорання і вже в наступних матчах — з Панамою та США — показати, що цей урок був засвоєний.
Бо сильна команда — не та, яка не програє. А та, яка після поразки встає сильнішою.
About the Author
