Головна подія: Пантожа знову чемпіон, але не без труднощів.
4 травня 2025 року в Ріо-де-Жанейро пройшов турнір UFC 301 — одна з головних подій весни у світі змішаних єдиноборств. У центральному бою вечора чемпіон найлегшої ваги Александре Пантожа захистив титул, перемігши Стіва Ерцега одностайним рішенням суддів (48–47, 48–47, 49–46). Хоча бразилець зберіг пояс, поєдинок став для нього найскладнішим у кар’єрі. Ерцег нав’язав темп, завдав шкоди у перших раундах і змусив суперника діяти на межі. Досвід і греплінг допомогли Пантожі перехопити ініціативу у п’ятому раунді та завершити бій на свою користь.
Жозе Алдо повертається у великому стилі
У ко-мейн івенті вечора Жозе Алдо повернувся в октагон після тривалої паузи та впевнено переміг Джонатана Мартінеса. Усі троє суддів дали Алдо по 30-27. Бразилець контролював дистанцію, чудово працював ногами, а у другому раунді буквально вимикав опонента серіями ударів. Це був не просто бій — це було повернення легенди з повною відповідальністю.
Фініші в першому раунді від Перейри, Сміта та Руффі
Одні з найгучніших моментів UFC 301 — це блискавичні фініші в перших хвилинах боїв. Дехто навіть не встиг зрозуміти, що відбувається, як усе вже завершилось. Ці перемоги не тільки ефектні, а й стратегічно важливі для бійців, які хочуть швидко просунутись у рейтингах.
- Мішель Перейра задушив Ігора Потерію гільйотиною вже на 54-й секунді — найшвидший фініш вечора.
- Ентоні Сміт використав такий самий прийом проти Петріно, завершивши бій на 2:00 хвилині.
- Маурісіо Руффі нокаутував Малларкі — удар коліном у стрибку й добивання стали ідеальним завершенням першого раунду.
Це були миттєві перемоги без зайвих раундів — саме за такі бої глядачі вмикають трансляції наживо.
Нові імена, що заявили про себе
Окрім титульних поєдинків і повернення зірок, UFC 301 відкрив ширшій публіці нове покоління бійців. Хтось уже закріпився на радарі, хтось зробив перший гучний крок. Але всі вони залишили помітний слід.
- Кайо Борральо — впевнений нокаут Пола Крейга у другому раунді: лівий хук і безжальне добивання.
- Алессандро Коста — абсолютна домінація в партері над Кевіном Борхасом.
- Жуандерсон Брітто — технічний нокаут після травми ноги у Джека Шора, але контроль над боєм був ще до того.
- Ясмін Лусіндо — суха перемога рішенням суддів проти Кароліни Ковалькевич (три рази по 30-27), демонструючи майстерність і темп.
Кожен із цих бійців довів, що готовий до нового рівня. І UFC, ймовірно, вже готує для них нові виклики.
Можливі наступні кроки після UFC 301
UFC 301 не лише підсумував статус чинних зірок, а й переформатував карти в кількох дивізіонах. На основі виступів у Ріо вже можна зробити припущення, хто отримає шанс на прорив найближчим часом.
- Александре Пантожа, хоч і зберіг пояс, показав певну вразливість. А Стів Ерцег, незважаючи на поразку, підняв свої шанси стати наступним претендентом.
- Кайо Борральо після яскравого нокауту заслуговує на суперника з топ-10 у середній вазі — можливо, вже цього літа.
- Ентоні Сміт, якого вже списували, нагадав про себе. У його активі — гучна перемога над фаворитом у Бразилії.
- Жозе Алдо, якщо вирішить залишитись в UFC, отримає варіанти для великих боїв — від ветеранів до топ-молоді. І кожен з них буде подією.
Цей турнір дав не лише відповіді, а й нові сюжетні лінії. Найцікавіше — попереду.
Бійцівський турнір без хайпу — і саме в цьому його цінність
UFC 301 не став «турніром року» за медійною гучністю. Без скандалів і гучних чемпіонських сенсацій, він вразив іншим — чесністю, витримкою й технікою. Це був вечір, де характер і майстерність звучали гучніше за шоу.
Пантожа переміг, коли було важко — і саме тому переконливо. Ерцег, попри поразку, отримав повагу та статус претендента. Алдо повернувся не з ностальгії, а з рівнем, який досі актуальний.
Фініші від Перейри, Сміта, Борральо й Руффі показали: шанс є завжди, навіть якщо тебе списали. Соцмережі говорили не про драми, а про витривалість і клас. UFC 301 став “турніром тиші” — і в цьому його сила.
About the Author
