Збірна Болівії знову в центрі футбольної уваги — не через гучні трансфери чи яскраву гру, а завдяки домашньому стадіону “Ернандо Сілес”, розташованому у столиці країни Ла-Пас. Він знаходиться на висоті 3637 метрів над рівнем моря — це настільки високо, що навіть найлегендарніші збірні світу змушені грати з кисневими балонами та персональними медиками під рукою.
На цій арені суперники буквально задихаються — як у переносному, так і в прямому сенсі. У цьогорічному відборі на ЧС-2026 Болівія набрала 14 із 17 очок саме вдома, що дозволяє їй претендувати на вихід до фінальної частини. Матчі тут нагадують не спортивне змагання, а виживання в умовах, де повітря не вистачає навіть для ходьби, не кажучи вже про біг.
Чому “Ернандо Сілес” став нічним жахом для фаворитів
- Стадіон побудовано ще у 1930 році. Він отримав ім’я на честь колишнього президента країни.
- Висота — 3637 м. Це на півтора кілометра вище, ніж Говерла — найвища точка України.
- У 2007 році ФІФА спробувала заборонити матчі на такій висоті. Але рішення скасували через масштабні протести та підтримку Марадони.
- Болівія виграла домашній Кубок Америки-1963 саме завдяки цим умовам.
- У 2014-му навіть Мессі задихався під час матчу. Команді Аргентини довелось використовувати кисневу терапію просто на полі.
Футболісти з інших країн, особливо з географічно “низьких” регіонів, потерпають найбільше. Наприклад, цього року гравці Уругваю Вальверде та Нуньєс змогли провести лише один тайм — після чого їх одразу під’єднали до кисневих балонів. Захисник Хіменес узагалі був близький до втрати свідомості. Голкіпер Роше навмисно тягнув час, щоби дати команді перепочити та подихати.
Не тільки висота: чому стадіон у Ла-Пасі став ще й технічною проблемою
Проблема для суперників Болівії не лише у розрідженому повітрі. Стан газону на “Сілесі” викликає не менше нарікань, ніж сама висота. Тут досі використовують натуральну траву без синтетичних армувальних волокон — на відміну від стадіонів світового рівня, де в основі поля сучасна мікс-трава. Через це м’яч на полі не стрибає, а застрягає, ноги ковзають, а передачі — сповільнюються.
- Неймар ще у 2017 році публічно заявив: “Це нелюдські умови”.
- Під час матчу проти Чилі цього літа газон виглядав гірше, ніж на українських провінційних аренах.
- Бразильці змушені були тікати в роздягальні під час гри — шукали, де подихати нормально.
Попри всі скарги, Болівія не збирається нічого змінювати. Країна не має ані фінансів, ані технічних ресурсів, щоб модернізувати арену, а тому фактор висоти та газону залишається її головною перевагою.
Болівійська збірна проведе найближчі зустрічі 5 і 10 вересня — спершу з Колумбією, а згодом із Бразилією. Обидві зустрічі відбудуться вдома, і якщо господарі знову скористаються висотним фактором, то сенсація відбору на ЧС-2026 може стати реальністю.
Що потрібно знати про “Сілес”
- Найбільший стадіон Болівії (41 000 місць)
- 3637 м над рівнем моря
- Перший матч зіграний у 1930-му
- Має історію міжнародної заборони та скасування
Матчі, що чекають на Болівію
- 5 вересня — проти Колумбії
- 10 вересня — проти Бразилії (ключова гра)
Очікується, що знову побачимо кадри з роздягалень, де суперники дихають киснем, а “Сілес” дарує Болівії шанс на прорив у світовий футбол.
About the Author
